Українську мову знай-гарно й чемно розмовляй

 

Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності та мови. Цього дня наша бібліотека зустрічала своїх наймолодших читачів - учнів 2 класу Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст.

Для дітей була проведена літературна година «Українську мову знай-гарно й чемно розмовляй». Працівники бібліотеки розповіли про складний і тернистий шлях української мови до її визнання і становлення, про важливе значення мови в житті людини.

Багато цікавого про українську мову юні читачі дізналися з мультимедійної презентації «Скарби рідної мови». З цікавістю переглянули мультик-казку «Українська мова».

А потім всі разом здійснили подорож по книжковій виставці-рекламі «Звучи, моя мово чарівна».

Під час зустрічі бібліотекарі закликали користувачів шанувати і любити рідну мову, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич й могутню силу.

А на закінчення зустрічі наші маленькі користувачі разом з класоводом Мариною Миколаївною Кочергою зробили безцінний подарунок бібліотеці – портрет Т. Г. Шевченка ручної роботи, підписаний усіма учнями класу.

Щиро дякуємо вам, наші любі читайлики!!!  

     

Поки живе мова – житиме й народ, як національність ...

 

9 листопада - День української писемності та мови.

Цього разу шанувальники рідного слова зібрались в бібліотеці на поетичне слово «Мовні перлини», підготоване працівниками бібліотеки.

Зав.бібліотекою Н. Г. Нагорна ознайомила присутніх з історією виникнення свята української писемності та мови та роллю мови у житті кожної людини.

На відвідувачів заходу очікували чарівні поетичні хвилини, подаровані місцевими поетесами-аматорами: Т. І. Лисенко, А. І. Клінчевою, Т. В. Брандін. Звучали вірші про мову, Батьківщину, рідний край.

Свято було пронизано патріотичним духом, любов’ю до рідного слова. Святкового настрою додало спільний перегляд книжкової виставки «Звучи, моя мово!».

Такий святковий захід, безперечно, залишить глибокий слід у серцях і душах наших користувачів.

Міжнародний день людей похилого віку

 

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений  Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана, День людей, в життя яких прийшла осіння пора.

Осінь життя… В похилому віці прийнято підводити підсумки прожитого. Але життя не закінчилося, кожен день приносить все нові і нові враження. В осені бувають різні періоди: спочатку вона сипле осіннє золото під ноги, приходить бабине літо і наступає пора тиші і спокою.

Найактивніший читач в нашій бібліотеці це читач похилого віку.

«Хай теплою буде осінь життя» - під такою назвою пройшла година спілкування в Оболонській бібліотеці. Приємно, що більшість користувачів нашої бібліотеки веде активний спосіб життя. Бібліотека стала для них центром спілкування, теплою домівкою, де їх зустрічають сердечно і щиро, вислухають їхні думки і підтримають добрим словом та порадять вірного друга – книгу.

Для своїх літніх читачів в цей день працівники бібліотеки запропонували цікаву книжкову виставку під назвою «Книги вашої молодості».

Шановні наші читачі-ветерани! Дозвольте в цей день щиро привітати вас із святом вашої осені. І нехай вона буде сонячною і теплою, тихою і спокійною. Нехай буйні вітри обходять ваші обійстя, а радість і добро оселиться в ваших домівках.

З днем ветерана та Міжнародним днем людей похилого віку.

 

Мама тато і я - читаюча сім'я!

 

Сім'я - це любов і турбота, праця і радість, звички і традиції. Сім'я - це джерело, з якого ми черпаємо сили все своє життя. І чудово, якщо сім'я читаюча і книзі в ній приділяється велика увага. Адже сімейне читання об’єднує навколо книги родину, виховує культуру спілкування, формує світосприйняття, спосіб життя і ціннісні орієнтири. Спільними зусиллями бібліотека та батьки зможуть виховати вдумливого читача, розвити потребу в читанні, закласти фундамент читацького розвитку, зберегти традиції сімейного читання, надати можливість долучитися до світових книжкових скарбів, що зберігає бібліотека.
Саме такою є сім’я Терещенків. Сьогодні ця родина завітала до нашої бібліотеки разом: мама Іра, тато Саша і маленький Артемко. Було надзвичайно приємно спілкуватися з ними, рекомендувати книги, знайомити з новими надходженнями літератури.
Хочемо подякувати батькам за те, що вони навчають Артема любити книгу і
побажати нашим сьогоднішнім гостям бути мудрими, дружніми і веселими, цінувати, любити і поважати свою сім'ю. І тоді всім відкриється всесвіт і загориться особиста зірочка, яка принесе багато радості і цікавого у ваше життя!!!
Працівники бібліотеки мають надію, що дні сімейного читання стануть традиційними. Тож запрошуємо вас ходити до нашої бібліотеки всією родиною!!!

Читання – справа сімейна.

 

Шановні батьки, бабусі та дідусі!

  Шановні батьки, бабусі та дідусі!

Бажаєте, щоб ваша дитина всебічно розвивалася, пізнавала світ, відчувала духовну єдність з родиною, мала інтерес до життя, до книги – читайте! А ще краще – читайте разом!

Чим більше ви самі читаєте вдома, тим більшою є ймовірність того, що ваша дитина полюбить книгу і буде добре навчатися в школі.                                                                                                         

Фотоконкурс «Літо, я і книга»!

Маємо приємність повідомити вам дуже приємну річ: книги влітку читають! Незважаючи на карантин, канікули і обмежувальні заходи. Читають вдома у кріслі-гойдалці і просто у кріслі, на дивані і у гамаку, біля вікна під акомпанемент дощу, у дворі на лавочці, на ігровому майданчику, на березі річки, на лісовій галявині та у квітнику, перед сном і після сну просто у ліжку та у колисці, в халабуді, на усіх пляжах, і навіть на власному дні народженні!

З 1 червня в рамках літньої програми дозвілля в нашій бібліотеці проходив фотоконкурс «Літо, я і книга».

За умовами конкурсу, всім учасникам потрібно було проявити неабияку уяву та фантазію для створення креативних світлин із книгою.

Хочемо повідомити, що бажаючих конкурсатів виявилось чимало і отриманих від них фотографій було безліч.

Найдивовижніші місця і ситуації читання зафіксували на камеру та надіслали нам учасники фотоконкурсу.

Пропонуємо всім бажаючим у цій публікації переглянути кращі фотографії наших учасників, які є досить цікавими, позитивними і такими, що надихають…

Свято хустки в бібліотеці

 

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, й  райдуги на ній...

Мов берегиня вроди - хустка

Здавен у нашій стороні.

Такими словами розпочалося свято хустки „Тернова хустка – роду оберіг”, яке провели працівники Оболонської сільської бібліотеки. Цього разу учасників та гостей свята об’єднала перша ознака жіночого одягу, давній символ, берегиня нації – хустка.

 У сонячний вересневий день бібліотеку прикрасили десятки різноманітних хусток.  Вони були різного кольору та різного розміру, вовняні, шерстяні й пухові, капронові й шовкові, сучасні й старовинні. Деяким хусткам вже виповнилося більше 80 років. Вони є родинними оберегами й передаються з покоління в покоління. У цей осінній день бібліотека перетворилася на квітучий сад. Хустки були всюди: на стіні „Квіткове диво на плечах”, на стелажах  і стільцях, на полицях і, звичайно, на плечах кожної учасниці свята. Як у кожної людини своя доля, так і у кожної хустки своя незабутня історія. Про кожну з них розповідали учасники зібрання. Надзвичайно цікавою була історія хустки родини Коржів, яку розповіла Людмила Карабаєва, а Таїсія Шуліка поділилася спогадами про хустку, яка їй залишилася в спадок ще від прабабусі.

Організатори заходу розповіли про історію хустки, про її обрядове та побутове значення. Звучали зворушливі вірші, написані місцевою поетесою Любов’ю Даценко, та пісні про жіночий оберіг у виконанні Таїсії Шуліки, Тетяни Герасименко та Любові Даценко.

Наприкінці свята гості та учасники свята мали змогу насолодитися концертними номерами місцевих аматорів:  Віктора Ноги, сестер Таїсії Шуліки і Олени Сезько, Петра Ноги, Тетяни Герасименко та Олександра Сябра.

Ми, українці, а значить, маємо знати свою історію, розвивати культуру, поважати традиції, шанувати мамину пісню, батькову хату, пам’ятати бабусину скриню, з трепетом брати в руки речі, які в ній є, і берегти їх як найціннішу реліквію.

Яскраво вишита хустина

 на плечах української дівчини,

Як символ рідної країни,

як прояв величі душі..