Свято хустки в бібліотеці

 

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, й  райдуги на ній...

Мов берегиня вроди - хустка

Здавен у нашій стороні.

Такими словами розпочалося свято хустки „Тернова хустка – роду оберіг”, яке провели працівники Оболонської сільської бібліотеки. Цього разу учасників та гостей свята об’єднала перша ознака жіночого одягу, давній символ, берегиня нації – хустка.

 У сонячний вересневий день бібліотеку прикрасили десятки різноманітних хусток.  Вони були різного кольору та різного розміру, вовняні, шерстяні й пухові, капронові й шовкові, сучасні й старовинні. Деяким хусткам вже виповнилося більше 80 років. Вони є родинними оберегами й передаються з покоління в покоління. У цей осінній день бібліотека перетворилася на квітучий сад. Хустки були всюди: на стіні „Квіткове диво на плечах”, на стелажах  і стільцях, на полицях і, звичайно, на плечах кожної учасниці свята. Як у кожної людини своя доля, так і у кожної хустки своя незабутня історія. Про кожну з них розповідали учасники зібрання. Надзвичайно цікавою була історія хустки родини Коржів, яку розповіла Людмила Карабаєва, а Таїсія Шуліка поділилася спогадами про хустку, яка їй залишилася в спадок ще від прабабусі.

Організатори заходу розповіли про історію хустки, про її обрядове та побутове значення. Звучали зворушливі вірші, написані місцевою поетесою Любов’ю Даценко, та пісні про жіночий оберіг у виконанні Таїсії Шуліки, Тетяни Герасименко та Любові Даценко.

Наприкінці свята гості та учасники свята мали змогу насолодитися концертними номерами місцевих аматорів:  Віктора Ноги, сестер Таїсії Шуліки і Олени Сезько, Петра Ноги, Тетяни Герасименко та Олександра Сябра.

Ми, українці, а значить, маємо знати свою історію, розвивати культуру, поважати традиції, шанувати мамину пісню, батькову хату, пам’ятати бабусину скриню, з трепетом брати в руки речі, які в ній є, і берегти їх як найціннішу реліквію.

Яскраво вишита хустина

 на плечах української дівчини,

Як символ рідної країни,

як прояв величі душі..