Молодий чоловік проживав в місті Лубни та навчався у Лубенській
чоловічій гімназії, згодом вступив на математичне відділення фізико-математичного
факультету Університету Святого Володимира, де вивчав юриспруденцію, іноземні
мови та точні науки. Микола був активним учасником громадського життя, патріотом, членом партії
есерів.
На початку січня 1918 року Микола працював помічником діловода у
Міністерстві земельних справ УНР.
29 січня 1918 року приймав участь у бою під Крутами, захищав
щойно проголошену молоду українську державу — УНР від російсько-більшовицької
агресії.
Того ж дня 22-річний Микола Божинський-Божко потрапив у полон.
Його та ще близько 30 юнаків-українців, які потрапили після бою в полон до
більшовиків, було страчено та поховано 19 березня біля Аскольдової Могили.
Відомі імена лише 19 з них.
Саме цим розстріляним полоненим-героям Павло Тичина присвятив
вірш «Пам'яті тридцяти»:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар