Ще не вмерла України і слава, і воля!

6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України», який встановлював, що урочисті заходи загальнодержавного значення мали в обов'язковому порядку розпочинатися і закінчуватися виконанням Державного Гімну України. Закон утверджує національний гімн «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького Державним Гімном! Священні символи, які уособлюють самобутність і національну єдність має кожен народ. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, національну самоідентифікацію та самоутвердження, за власну самостійну державу. До таких символів, крім прапора та герба, належить і гімн. Твір, який мільйони людей по-справжньому сприймають як музичний символ свого народу, не може бути штучно створений чи «нав’язаний згори» - лише від усього серця. Він мусить пройти перевірку часом, історичними подіями, стати невід’ємною часткою суспільного життя. Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року, що офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Цікаво, що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia (США) у 1916 році. Як гімн вона звучала за часів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Гетьманату, Директорії. Але державне затвердження ця пісня одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала не довго. Разом з її занепадом гімн був заборонений угорським урядом, так само, як і понад 70 років у Радянській Україні. Нині ж український Гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля», звучить могутньо і гордо, як символ невмирущої сили народу,

котрий обрав шлях свободи і незалежності.