Бібліотечна вітальня

  Щиро вітаємо Вас, дорогі друзі, колеги з професійним святом, яке разом із нами відзначає весь український народ. Бажаємо творчості і натхнення, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам. Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож Віри Вам у власні сили, Надії на те, що наша праця буде достойно визнана, Любові наших користувачів і Мудрості у здійсненні великих планів.

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек в Оболонській сільській бібліотеці відбувся святковий захід – Бібліотечна вітальня. Із привітальним словом до всіх присутніх бібліотекарів ОТГ звернулись секретар Оболонської сільської ради Лідія Михайлівна Золотаренко та староста с. Іванівка  Світлана Миколаївна Діденко. Вони привітали всіх присутніх зі святом і побажали успіхів у цій благородній просвітницькій справі, міцного здоров’я, щастя та благополуччя всім бібліотечним працівникам.

В процесі заходу привітальним словом відзначила своїх колег завідуюча бібліотекою Нагорна Надія Григорівна, а голова жіночої ради Карабаєва Людмила Миколаївна зазначила, що це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти та культури.

Лунали вітання на адресу бібліотекарів і від постійних читачів бібліотеки Наталії Герасименко, Людові Даценко та від учнів Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст.

Ветеранів-бібліотекарів було відзначено грамотами, а в подарунок їм, та усім присутнім, презентували свої пісні учасники художньої самодіяльності Оболонського будинку культури та Іванівського сільського клубу. 

Миттєвості свята.

До 75 річниці з Дня визволення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників.

Кожен час має своє покликання і своїх героїв. Маємо їх і ми, українці. У вересні ми вшановуємо пам’ять тих, хто поліг на полі бою, спалених, знищених, закатованих, але не скорених полтавчан.

Напередодні Дня визволення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників в читальному залі Оболонської сільської бібліотеки, проведено літературний перегляд «Прокотилась війна рідним краєм».

Користувачі познайомились з книгами, які відображають героїчні подвиги воїнів-визволителів Полтавщини, які представлені на книжковій виставці. Зацікавленість у читачів викликав краєзнавчий матеріал газетних статей та краєзнавчих книг про героїв війни – наших земляків, які зібрані та представлені в тематичних папках.

Бібліотекар Савинська С. І . своєю розповіддю повернула слухачів у ті вогненні роки визволення рідної землі, зокрема Семенівщини, від фашизму. Вона звернула увагу на ті книги, в яких розповідається про мужність наших односельців на фронтах війни.

Битва з фашизмом – далека історія для більшості сучасників. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, радощі перемог та біль втрати бойових друзів, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь.

Книги, альбоми, газетно-журнальні статті, представлені на виставці, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.

Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду книжкової виставки - «Прокотилась війна рідним краєм», яка влаштована в читальному залі і присвячена 75 річниці з Дня визволення Полтавщини від німецько-фашистських загарбників.

В цей день ми низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам, партизанам та учасникам Другої світової війни. Уславлюємо тих, хто в тилу ворога самовідданою працею наближав їх розгром та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Полтавщину з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна.

  Бажаємо всім жителям нашого краю добра, здоров’я та мирного неба!

Презентація книги

В Оболонській  сільській бібліотеці  пройшла  презентація книги місцевої авторки Любові Даценко «Мелодії душі моєї».

Хтось мудрий зауважив: поезію важко аналізувати, її треба читати. Так - як і пісня. Лягає на душу – співаємо. А як ні – то й ні…
Кожна поетична зустріч – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела поетичного слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків. З-правіку джерелом духовного багатства була книга.

Нещодавно світ поезії нашої Оболоні поповнився новою збіркою – «Мелодії душі моєї», жительки нашого села Любові Степанівни Даценко. Бог дарував їй  велике щастя – писати вірші.

Звідки вони беруться ? Це – одна з найбільших таємниць людської свідомості. З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета чи прозаїка немає.

Так, напевно, і для Любові Степанівни важливою подією в житті стала її перша книжка – ластівка «Мелодії душі моєї», яка побачила світ у липні нинішнього року в видавництві міста Кропивницького в редакції газети «Саквояж». Епіграфом до цієї книжки стали  іі рядки поезії:

Я людина дуже сильна,

Не стогну, не плачу.

Мала я міцне здоров’я

Й дуже добру вдачу.

На презентацію книги зібралися небайдужі люди - місцеві поети-початківці та шанувальники поетичного слова.

       Із захопленням присутні сприйняли розповідь ведучих: завідуючої бібліотекою Надії Григорівни Нагорної та голови жіночої ради Людмили Миколаївни Карабаєвої, про Любов Степанівну, яка пише досить давно і віршів набралося уже декілька зшитків. У віршах вона пише  про наболіле, про себе, про родину, про дітей, про внуків, про сусідів, про Україну.

І ось на сьогодні вони зібрані в першу збірку - «Мелодії душі моєї».

Вірші згруповані за змістом у 6-ти розділах, кожен із яких має свою назву. Це такі розділи: «Два крила», «За плечима 70», «Онуки і вся родина», «Пізнє кохання», «Карпати й інші подорожі», «Страшне слово війна». Вірші відрізняються за тематикою, але тісно пов’язані між собою. Водночас кожна поезія самостійна за своєю сутністю.

        

Книгу презентувала сама авторка, вона із задоволенням читала свої вірші, ділилася з присутніми цікавими подробицями їх написання.

У багатьох віршах Любові Степанівни рядки дзвенять болем за долю Вкраїни, її майбутнє. Цей чистий передзвін неможливо не почути і не відчути. Бо Україна для неї – це й блакитні стрічки рік, а серед них – Дніпро і мальовничі Карпати і Оболонь прекрасні у будь-яку пору року.

Зустріч пройшла в невимушеній дружній атмосфері з побажанням поетесі творчого натхнення і ще багато нових книг.

Присутні на зустрічі подякували Любові Степанівні, за прекрасні хвилини зустрічі, за чудові вірші-одкровення, вірші-сповіді.

Нехай поетична Муза надихає Вас, Любов Степанівно, на нові поезії, крокує поруч з Вами по життю. Бажаємо Вам видати ще не одну збірку своїх поезій.

Нехай збуваються наші побажання! Здоров’я Вам і натхнення.

Довідка про Л. С. Даценко.

Народилася Любов Степанівна 8 серпня 1946 року в с. Хомутець Миргородського р-ну. Закінчивши школу у 1961 році поступила в Хомутецький зооветеринарний технікум. Провчившись півтора року, Любов Степанівна залишає технікум і їде до м. Жданов, де влаштовується працювати на фабрику. Доля водила дівчину по світу, але її душа завжди тягнулася до лірики, до пісні. Скрізь де б вона не працювала, завжди брала участь в художній самодіяльності.

У 1967 році поступила навчатися до Лубенського сільськогосподарського технікуму, де здобула спеціальність – економіст.

В 1969 році працювала в с. Підруда Миргородського району в бібліотеці і клубі. Зустріла свою долю – Володимира Кузьмича Даценка, одружилися. У 1974 році за направленням чоловіка переїздять жити до Оболоні, де Любов Степанівна працює бухгалтером в колгоспі.

Молоде подружжя відразу влилося в нашу сільську родину, бо мали веселу вдачу, щедру душу, були працьовиті і товариські.  Любов Степанівна завжди була закохана в пісню, тому жодне свято не проходило без її активної участі.

В 2000 році Любов Степанівна виходить на заслужений відпочинок, але з роками душа її не міліє, розкривається прекрасному і народжуються такі чудові вірші.